Пам"ятка присяжного

ІСТОРІЯ  СУДУ  ПРИСЯЖНИХ

Історія суду присяжних сягає сивої давнини. Форми участі народу у відправленні правосуддя вдосконалювалися протягом тривалого часу, зокрема в середньовічній Франції та Англії. Свого сучасного вигляду ця участь – суд присяжних набув у XVIII столітті, але, як і будь-який інший соціально-правовий інститут, продовжує розвиватися. Суд присяжних поверхово можна охарактеризувати як особливий політикоправовий інститут, наділений спеціальними правами, суть якого полягає у скликанні групи осіб для участі в здійсненні правосуддя. Основне завдання суду присяжних – оцінити діяння підсудного з точки зору громадської свідомості.

В різних правових системах по  різному підійшли до питання функціонування суду присяжних. Так, у деяких країнах функціонує система з роздільними колегіями, коли присяжні самостійно виносять вирок підсудному, а суддя визначає міру покарання (США, Англія, Канада), роздільно-спільними колегіями – після винесення присяжними вердикту остаточне рішення приймається спільно з професійними суддями (Бельгія, Данія, Австрія), спільними колегіями – рішення приймається присяжними спільно із професійними суддями (Німеччина, Італія, Франція, віднедавна й Україна).

Що стосується історії виключно українського судочинства, то суд присяжних діяв на українських землях у складі різних держав починаючи з 1864 року (Російська імперія) й до 30-х років XX століття (Румунія). Проте за часів Радянського Союзу цей інститут вважався «буржуазним судом», тому й не був включений до системи правосуддя. Присяжних замінили народними засідателями, які брали участь у судових засіданнях разом із професійними слугами Феміди, в такий спосіб реалізовувалася «безпосередня участь трудящих у здійсненні соціалістичного правосуддя», участь народних засідателів у ньому була здебільшого формальністю.

Взагалі, існування інституту присяжних, в першу чергу, викликане необхідністю забезпечення саме об’єктивного, неупередженого судочинства і покладенні функції покарання, як форми суспільного осуду, саме на представників суспільства. Якщо розглянути закордонні моделі судочинства, то така мета досягається, в першу чергу, завдяки залученню до суду присяжних осіб різного віку, статі, раси, життєвого та професійного досвіду і упередженість у такому випадку просто виключається. Сам же суддя, як учасник судового засідання, не вирішує питань винуватості особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, а стежить за тим, щоб сторони обвинувачення та захисту діяли за правилами та в межах діючого законодавства. Тобто фактично можна зробити висновок, що суспільство не делегує нікому своїх повноважень, а безпосередньо карає осіб, які скоїли діяння, визнане цим суспільством злочинним. Тому елемент зловживань, та як наслідок, суспільні протести проти дій суддів у таких країнах – майже виключені.

Віднедавна суд присяжних започатковано в українському судочинстві.
Присяжними визнаються громадяни України, які у випадках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Статтею 127 Конституції України передбачено, що правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, присяжні. Участь присяжних у розгляді справ спрямована на реалізацію принципу колегіальності у правосудді. Забезпечення їх участі у функціонуванні органів судової влади є ознакою демократичності, являє собою один із заходів соціального контролю за законністю і справедливістю діяльності суддів.

 ХТО МОЖЕ БУТИ ПРИСЯЖНИМ

Присяжний - це серйозний контролер діяльності професійного судді при розгляді конкретної кримінальної або цивільної справи, особливо такої, що має великий суспільний резонанс. 
Відповідно до законодавства присяжні при виконанні ними своїх повноважень є суддями. Разом з тим вони не є професійними суддями і навіть можуть не мати не тільки вищої юридичної освіти, а й взагалі не мати вищої освіти. Єдиними вимогами до кандидата у присяжні є наявність громадянства України, досягнення тридцятирічного віку та постійне проживання на території юрисдикції конкретного суду.

 ХТО НЕ МОЖЕ БУТИ ПРИСЯЖНИМ

Законодавство передбачає наступні обмеження щодо можливості бути присяжним, якщо ГРОМАДЯНИН:

1) визнаний судом обмежено дієздатним або недієздатним;

2) має хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного;

3) має не зняту чи непогашену судимість;

4) народний депутат України, член Кабінету Міністрів України, суддя, прокурор, працівник органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовець, працівник апарату суду, інший державний службовець, посадова особа місцевого самоврядування, адвокат, нотаріус, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції;

5) особа, на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;

6) досягнув шістдесяти п’яти років;

7) не володіє державною мовою.

 ЗАЛУЧЕННЯ ПРИСЯЖНИХ ДО ВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКІВ У СУДІ

(ст.67 Закону України "Про судоустрій та статус суддів")

1. Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньої участі.

Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою автоматизованої системи.

2. Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов’язки присяжного, вимоги до них, а також підстави для увільнення від виконання обов’язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного.

3. Залучення присяжних до виконання обов’язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.

4. Роботодавець зобов’язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ними обов’язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду.

5. Присяжний зобов’язані вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду.

 СТАТУС ПРИСЯЖНОГО

(ст.63 Закону України "Про судоустрій і статус суддів")

1. Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

2. Присяжні виконують обов’язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.

А саме:

1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;

2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;

4) виявляти повагу до учасників процесу;

5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

6) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;

 ПРИСЯЖНИЙ - ВІД СЛОВА "ПРИСЯГА"

Однією з умов виконання особою функцій присяжного є складення ПРИСЯГИ, оскільки особа приступає до виконання функцій судді, представника держави. Вчинені дії визначають її певне психологічне ставлення до виконуваних завдань.

За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині"

Він зачитується кожним присяжним (як основним, так і запасним) індивідуально після їх відбору та перед початком судового розгляду. Приведення до присяги запасних присяжних означає, що на них покладаються обов'язки основних присяжних, вони також ніби стають учасниками судового розгляду, незважаючи на те, що можливо їх і не буде залучено до складу суду.

Після зачитування тексту присяги кожний присяжний підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі. Про такі дії робиться відмітка у журналі судового засідання, а також це буде зафіксовано лід час повного фіксування технічними засобами судового засідання (ч. 5 ст. 27 КПК).

 ПРАВА ПРИСЯЖНИХ В СУДОВОМУ ПРОЦЕСІ

1) брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;

2) робити нотатки під час судового засідання;

3) з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;

4) просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.

 ГАРАНТІЇ ПРАВ ПРИСЯЖНИХ

(ст.68 Закону України "Про судоустрій і статус суддів")

1. Присяжним за час виконання ними обов’язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.

2. За присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається.

3. На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов’язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов’язків.

 ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПРИСЯЖНОГО

Для захисту прав і законних інтересів присяжних можуть застосовуватися такі заходи: 

а) їх особиста охорона, охорона їх житла та майна; 

б) видача їм зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; 

в) встановлення телефону за місцем їх проживання;

г) використання технічних засобів контролю і прослуховування їх телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; 

ґ) їх тимчасове розміщення у місцях, що забезпечують безпеку; 

д) забезпечення конфіденційності даних про об’єкти захисту; 

е) переведення їх на іншу роботу, направлення на навчання, заміна документів тощо (ст. 5 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»).

Недоторканність присяжного під час їх участі у розгляді справи поширюється на їх особистість, житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв’язку, кореспонденцію, належне їм майно та документи. Присяжний не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештованіий до винесення обвинувального вироку судом, якщо вони визнані обвинуваченими по справі, в розгляді якої приймали участь у складі суду.

 ПОСВІДЧЕННЯ ПРИСЯЖНОГО

На час розгляду і вирішення справ, у яких вони беруть участь, присяжним видається посвідчення. Порядок видачі та обліку посвідчень регулюється Положенням про порядок виготовлення, видачі, заміни та знищення посвідчень суддів, суддів, яких призначено на адміністративні посади, суддів у відставці, народних засідателів та присяжних, затвердженим рішенням Ради суддів України від 25 квітня 2014 року № 23

Виготовляються бланки присяжних на замовлення ТУ ДСА України відповідно до Опису, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18.02.2011 № 8 та передаються в місцеві суди для подальшої видачі присяжним.

Посвідчення присяжного підписується головою суду, облік ведеться працівником суду, відповідальним за кадрове діловодство.

 ГРОШОВА ВИНАГОРОДА ПРИСЯЖНОМУ

Важливою передумовою справедливого розгляду справи за участі представників народу є належний рівень оплати за виконання обов’язків присяжних у суді.

Присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду(32 000 грн) з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

До фактично відпрацьованого часу належить: 

1) ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;

2) участь присяжного в судовому засіданні;

3) перебування присяжного в нарадчій кімнаті;

4) час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання). 

Базовою одиницею для нарахування винагороди присяжному є кількість відпрацьованих годин. У разі, якщо присяжним для виконання обов’язків витрачено менше години, цей час зараховується як одна година.

Питання виплати винагороди присяжному регулюється Порядком виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов’язків у суді, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України від 05.10.2016 № 198 зі змінами, внесеними Наказом ДСА України № 195 від 22.02.2017 .

 ОБОВ'ЯЗКИ ПРИСЯЖНИХ В СУДОВОМУ ПРОЦЕСІ

Присяжний зобов’язаний:

1) правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;

2) додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;

3) не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;

4) не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;

5) не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;

6) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Двоє запасних присяжних так само перебувають у залі судового засідання протягом всього розгляду кримінального провадження для того, щоб вони могли у будь-який момент у разі такої потреби без затримок замінити основного присяжного.

 НЕОБ'ЄКТИВНІСТЬ ТА УПЕРЕДЖЕНІСТЬ

Як поважна причина звільнення від виконання обов’язків присяжного у конкретній справі повинна фігурувати необ’єктивність, що викликає обґрунтовані сумніви внаслідок вчиненого на цю особу незаконного впливу, наявності в неї упередженої думки, знання нею обставин справи з непроцесуальних джерел, а також інші причини.

Найбільшу складність при відборі присяжних становить виявлення такої підстави відводу як наявність у них упереджених думок про винність обвинуваченого. Подібні упереджені думки притаманні, наприклад, таким типам людей:

а) особам, що самі (або їх родичі, близькі їм люди) постраждали від злочину, аналогічного розглянутому; 

б) особам, підданим впливу негативних стереотипів суспільної свідомості, різним соціальним забобонам.

Усі перелічені вище громадяни мають право зробити за¬яву в суді про звільнення від виконання обов’язків присяжних.

 У  НАРАДЧІЙ КІМНАТІ

Усі питання на нараді в нарадчій кімнаті розглядаються на рівноправних засадах. Організацією та проведенням наради керує головуючий, голос якого має бути останнім. Всі рішення приймаються простою більшістю голосів. Ніхто не може утриматися від голосування поставленого на обговорення питання, за винятком питань щодо визначення міри покарання, якщо присяжний або суддя голосував за виправдання обвинуваченого. В такому випадку голос утриманця автоматично переходить на користь найбільш сприятливого для обвинуваченого рішення.

 РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕКОНАННЯ І ОБОВ'ЯЗКИ ПРИСЯЖНОГО

Соціально продуманим можна вважати підхід українського законодавця у питанні звільнення від обов’язків присяжного за їх письмовою заявою, якщо вони за релігійними переконаннями вважають для себе неможливим брати участь у здійсненні правосуддя. Такий підхід дозволяє кожній особі, з огляду на релігійні переконання, вважати себе вільною від участі у здійсненні правосуддя. Безумовно, при реалізації цієї підстави виникатимуть проблеми, оскільки досить важко визначити критерії, за якими голова відповідного суду повинен буде звільняти цих осіб від обов’язків присяжного. За законодавством багатьох країн (наприклад, Англії) до категорії громадян, які не можуть виконувати обов’язки судового засідателя за релігійними переконаннями, належать тільки священнослужителі. В Америці, навпаки, священослужителі не увільняються від виконання обов'язків присяжного.

 ЯКЩО ПРИСЯЖНИЙ ТИМЧАСОВО НЕ МОЖЕ БРАТИ УЧАСТЬ У СПРАВІ

Існує також категорія осіб, які, незважаючи на включення до cписку присяжних, розпорядженням голови суду за їх проханням підлягають звільненню від виконання обов’язків присяжного (статті 66 Закону України «Про судоустрій України»). До них належать:

1) громадяни старше 65 років;

2) жінки, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітніс¬тю та пологами, по догляду за дитиною, а також мають дітей дошкільного або молодшого шкільного віку, дітей¬ інвалідів, інших хворих або членів сім’ї похилого віку;

3) керівники та заступники керівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

4) особи, які не володіють державною мовою;

5) особи, які за своїми релігійними переконаннями вважають для себе неможливим брати участь у здійсненні правосуддя;

6) інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються.

ЦЕ ПРАВО РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ДО ПОЧАТКУ УЧАСТІ ПРИСЯЖНОГО У КОНКРЕТНІЙ СПРАВІ

Ознакою, що поєднує всі ці категорії громадян, є те, що:

— по¬перше, усі ці особи включені до списків присяжних;

— по¬друге, рішення про їх звільнення від виконання обов’язків присяжних приймається безпосередньо головою відповідного суду;

— по¬третє, звільнення від виконання обов’язків присяжного є тимчасовим і не впливає на можливість подальшої участі цих осіб як присяжних.

Законодавець передбачив звільнення від обов’язків присяжних й інших осіб, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються, наприклад, особи певних професій: лікарі (особливо «швидкої допомоги»), пожежники, викладачі, члени екіпажів повітряних і морських суден, диспетчери, робітники залізничного транспорту, водії комунального транспорту тощо.
Тривала відсутність на роботі цих осіб може завдати істотної шкоди нормальній роботі транспорту, шкіл, лікарень та інших установ.

 ПРИСЯЖНІ І ДЕКЛАРУВАННЯ ДОХОДІВ

Присяжні є суб'єктами декларування лише у тому випадку, якщо у звітному періоді, за який подається електронна декларація, вони виконували свої обов'язки у суді.

П.г частини 1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції" відносить їх до категорії осіб, на яких поширюється вимога щодо подачі декларації разом із суддями, посадовими особами Вищої кваліфікаційної комісії, Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації України.

 ПРИСЯЖНІ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

11 березня 2017 року набув чинності Закон від 09.02.17 р. № 1847-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ за участю присяжних» («Голос України» від 10.03.17 р. № 44).
Документом введено у цивільний процес присяжних замість народних засідателів.

В ст. 234 Цивільного процесуального кодексу України, встановлюється вичерпний перелік справ, розгляд яких відбувається у складі одного судді і двох присяжних. До такого переліку справ належать справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, про усиновлення, про надання психіатричної допомоги в психіатричному порядку, про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу. Дані справи розглядаються в порядку окремого провадження. Законодавець передбачив участь присяжних у даних категоріях справ, оскільки вони є особливо важливими, зачіпають особисті немайнові права людини.

 ПРИСЯЖНІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Залучення присяжних можливе лише у випадках, коли особа, яка притягається до кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, заявить таке клопотання. Тобто мова йде про випадки скоєння особливо тяжких злочинів, яких на даний момент у чинному кримінальному кодексі є тринадцять. Зокрема до таких кримінальних правопорушень відносяться:

- посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, якщо такі дії призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків (ч. 3 ст. 110);

- посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112);

- умисне вбивство з кваліфікаційними ознаками (ч. 2 ст. 115);

- терористичний акт, що призвів до загибелі людей (ч. 3 ст. 258);

- фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 321);

- посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348);

- посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379);

- посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (ст. 400);

- опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків, якщо вони були пов’язані з умисним вбивством начальника або іншої особи, яка виконує обов’язки з військової служби (ч. 5 ст. 404);

- порушення законів та звичаїв війни, поєднані з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438);

- застосування зброї масового знищення, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 439);

- геноцид (ч. 1 ст. 442);

- посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443).

Про можливість і право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних прокурор зобов’язаний роз’яснити обвинуваченому на стадії закінчення досудового розслідування перед направленням обвинувального акту до суду.

Право заявити таке клопотання обвинувачений має реалізувати до початку розгляду кримінальної справи судом по суті, тобто на підготовчому судовому засіданні.

У випадку подання такого клопотання вступає в дію норма, закріплена в ст. 31 КПК України, тобто кримінальна справа розглядається по суті колегіальним складом суду, що складається з двох професійних суддів та трьох присяжних. При цьому, якщо до суду надійшли обвинувальні акти у кримінальному провадженні щодо кількох обвинувачених, для того щоб був задіяний механізм інституту суду присяжних, клопотання про його застосування достатньо подати одному з обвинувачених.

Після отримання клопотання обвинуваченого про розгляд кримінального провадження судом присяжних, головуючий дає секретарю розпорядження викликати присяжних у кількості семи осіб, кандидатури яких визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних. Необхідність виклику присяжних чисельністю у сім осіб викликана тим, що законом передбачено імовірність звільнення від обов’язків автоматично обраного присяжного в наслідок відводів, самовідводів інших причин, що унеможливлюють участь особи у складі суду присяжних з можливістю після закінчення процедури такого відбору сформувати склад суду присяжних та призначити основних і запасних присяжних. Визначення основних та запасних присяжних з тих, які успішно пройшли відбір, також здійснюється автоматизованою системою документообігу суду. Якщо в результаті відбору залишається менше п’яти присяжних, що є недостатнім для формування суду присяжних (основні і запасні), головуючий дає розпорядження секретарю здійснити додатковий виклик присяжних за описаним вище порядком.

 З приводу питань, що стосуються виконання обов'язків присяжного в Полтавському районному суді полтавської області Ви можете звертатись:

·                     до голови суду  за тел. 67-87-76,  

·                     керівника апарату суду Радченко Оксани Василівни за тел. 67-87-76

·                     заступника керівника апарату суду Кожедуб Марини Валеріївни за тел. 67-87-76, та 066-976-67-55.

·                     до головуючого у справі, прізвище, ім'я, по батькові та номер телефону якого зазначається у листі-виклику, що надсилається на Вашу адресу,

·                     за електронною адресою : inbox@pl.pl.court.gov.ua;